Головний недолік сучасного електротранспорту — суттєве зниження продуктивності батарей під час морозів — може бути усунений завдяки інновації фахівців із КНР. Команда вчених із Нанькайського університету та Шанхайського інституту космічних джерел енергії (SISP) змінила підхід до хімічного складу літієвих елементів, розробивши абсолютно новий тип електроліту.
Класичні літій-іонні блоки живлення використовують електроліти на базі азотних та кисневих сполук. Попри здатність ефективно розчиняти солі літію, вони мають критичну ваду: при замерзанні речовина густішає, що гальмує переміщення іонів. Через це власники електрокарів у холодних широтах стикаються з помітним скороченням дистанції на одному заряді.
Китайські розробники знайшли вихід, створивши електроліт на основі гідрофторвуглеців. Ця сполука зберігає низьку в'язкість та стабільний рух частинок навіть за екстремальних мінусових температур. Згідно зі статтею в журналі Nature, акумулятори з такою формулою безперебійно функціонують при -70°C, що робить реальним використання електричних авто навіть у суворих умовах Арктики.
Показники тестування виявилися надзвичайно високими. Прототипи літій-металевих батарей з оновленим електролітом продемонстрували щільність енергії понад 700 Вт-год на фунт у звичайних умовах. Якщо порівнювати з масовими аналогами, які видають близько 136 Вт-год на фунт, це величезний крок уперед. Ба більше, при -50°C енергоємність тримається на рівні 400 Вт-год на фунт, що все одно краще за можливості нинішніх батарей в ідеальне літо.
Класичні літій-іонні блоки живлення використовують електроліти на базі азотних та кисневих сполук. Попри здатність ефективно розчиняти солі літію, вони мають критичну ваду: при замерзанні речовина густішає, що гальмує переміщення іонів. Через це власники електрокарів у холодних широтах стикаються з помітним скороченням дистанції на одному заряді.
Китайські розробники знайшли вихід, створивши електроліт на основі гідрофторвуглеців. Ця сполука зберігає низьку в'язкість та стабільний рух частинок навіть за екстремальних мінусових температур. Згідно зі статтею в журналі Nature, акумулятори з такою формулою безперебійно функціонують при -70°C, що робить реальним використання електричних авто навіть у суворих умовах Арктики.
Показники тестування виявилися надзвичайно високими. Прототипи літій-металевих батарей з оновленим електролітом продемонстрували щільність енергії понад 700 Вт-год на фунт у звичайних умовах. Якщо порівнювати з масовими аналогами, які видають близько 136 Вт-год на фунт, це величезний крок уперед. Ба більше, при -50°C енергоємність тримається на рівні 400 Вт-год на фунт, що все одно краще за можливості нинішніх батарей в ідеальне літо.
Цей винахід здатен кардинально змінити майбутнє електромобільності. За прогнозами фахівців, впровадження технології дозволить подвоїти автономність машин — з типових 500–600 км до понад 1000 км. Це зніме одне з ключових зауважень, що заважають масовій відмові від двигунів внутрішнього згоряння в країнах із суворою зимою. Окрім автопрому, нова розробка може бути корисною і в інших галузях: від стаціонарних накопичувачів енергії та безпілотників до складних роботів і космічних апаратів, де витривалість до температурних перепадів є життєво важливою.
Разом з тим, проект ще потребує доопрацювання. Вчені зазначають, що наступним кроком має стати зміцнення стійкості речовини до нагріву, зокрема підвищення порогу закипання. Тільки після розв'язання цієї проблеми можна буде розгортати виробництво справді універсальних батарей для будь-якої пори року. Проте, сам факт успішних випробувань підтверджує, що найбільшу перешкоду для розвитку електрокарів — чутливість до холоду — реально подолати вже в найближчій перспективі.
Разом з тим, проект ще потребує доопрацювання. Вчені зазначають, що наступним кроком має стати зміцнення стійкості речовини до нагріву, зокрема підвищення порогу закипання. Тільки після розв'язання цієї проблеми можна буде розгортати виробництво справді універсальних батарей для будь-якої пори року. Проте, сам факт успішних випробувань підтверджує, що найбільшу перешкоду для розвитку електрокарів — чутливість до холоду — реально подолати вже в найближчій перспективі.