На вітчизняному ретро-ринку з'явився вельми неординарний лот — рідкісне дводверне купе «Волна». Цією знахідкою поділився Telegram-канал AC garage News, який спеціалізується на моніторингу унікальних раритетів та тенденцій у світі класичних авто. Що це за екзотична машина та де саме її розробили? Щоб відповісти на це питання, варто повернутися в минуле та згадати про іншу легендарну, хоча й призабуту модель — футуристичний мікроавтобус «Старт», народжений у 1963 році в Сєвєродонецьку на Луганщині.
Творцем того знаменитого бусика виступив талановитий інженер Юрій Андрос. Дебютний екземпляр «Старту» зійшов зі стапелів наприкінці 1963 року, а його головною фішкою став кузов зі склопластику, змонтований на вузлах та агрегатах від «Волги» ГАЗ-21. Саме завдяки такій технології вдалося налагодити дрібносерійну збірку на Сєвєродонецькій авторемонтній базі (САРБ). Згодом лінію з виробництва «Стартів» розгорнули в самому Луганську, а з 1967 року — ще й у Коростені. Загалом до 1970 року світ побачили близько двох сотень таких дизайнерських мікроавтобусів.
Оскільки цей амбітний проєкт розвивався поза структурами профільного радянського Міністерства автомобільної промисловості, він не мав високого державного фінансування. Уся ініціатива трималася на голому ентузіазмі місцевого менеджменту. Лише завдяки наполегливості та пробивній силі локальних лідерів «Старт» зміг пробитися на конвеєр.
Проте керівництво підприємства не збиралося обмежуватися лише пасажирськими мікроавтобусами — у планах було створення лінійки легкових авто. Зрозуміло, теж із прогресивним на той час пластиковим кузовом. Спеціальні прес-форми (матриці) для них змайстрував винахідник Микола Іванович Парафенко, який мешкав у Сватовому. Його перспективними напрацюваннями зацікавилися очільники Сєвєродонецької авторембази, а також керівник міських електромереж Рубіжного В. Міллер.
Сконструйоване згодом стильне купе «Заря» перейшло у власність Міллера, хоча в реєстраційних паперах фігурувало під кодовою назвою «Новинка». За наявною інформацією, у Сєвєродонецьку тоді побудували загалом 11 подібних нестандартних спорткупе, причому кожен екземпляр отримав власне унікальне ім'я. Серед них були такі назви як: «Турист», «Юність», «Заря», «Лань», «Волна», «Акула» та «Іскра».
Один із цих автомобілів, а саме модель «Лань», у 2021 році експонувався на столичному фестивалі #Oldcarland. Це купе — також дітище майстрів із Сєвєродонецька, проте під його капотом встановлено двигун від «Жигулів» ВАЗ-2101. Завдяки цьому «Лань» демонструє дещо кращу динаміку, ніж «Волна». Головне, що об'єднує ці машини — спільне коріння з Луганщини та надзвичайно цікава біографія
І ось тепер інформаційний простір сколихнула новина про продаж ще одного вцілілого представника цієї унікальної когорти — купе «Волна».
Попри те, що в реєстраційних документах автомобіль часто значиться як класична «саморобка», насправді це дрібносерійний продукт Сєвєродонецької авторемонтної бази (САРБ), випущений у 1970-х роках.
Технічно «Волна» скомпонована на базі серійних радянських вузлів, а також використовує стандартизоване засклення та елементи оптики. У рух автомобіль приводиться силовим агрегатом від «Москвича-408». Що найцікавіше, у силуеті та інженерних рішеннях цього купе, як і в решті машин цієї родини, чітко прослідковується авторський почерк і художні ідеї майстра Миколи Парафенка.